ПОВЕДІНКОВІ МАРКЕРИ ОСОБИСТОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ ПРИ ПЕРЕЖИВАННІ НИМ ВНУТРІШНЬООСОБИСТІСНОГО КОНФЛІКТУ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2217.2017.37.34-38Анотація
У статті викладено результати теоретичного дослідження сутності внутрішньоособистісного конфлікту та визначено поведінкові маркери особистості військовослужбовця при переживанні ним зазначеного психологічного феномену. Стан внутрішньоособистісного конфлікту виникає у випадку, якщо обставини життя потребують від індивіда таких дій і умов, які перебувають на межі його адаптивних можливостей або перевершують їх. В основі внутрішньоособистісного конфлікту є особистісно значуща суперечність між різними потребами, мотивами, цілями індивіда, яка відображається у когнітивній, емоційній і поведінковій сферах особистості. Характерними маркерами прояву внутрішньособистісного конфлікту у військовослужбовця у когнітивній сфері є неуважність, зниження самооцінки, внутрішня розбіжність між образами «Я – ідеальне» та «Я – реальне», «хочу» і «можу», «потрібно» і «можу»; в емоційній сфері – перевага негативних психічних станів, а саме: астенічного настрою, тривожності, напруги, апатії та агресії; у поведінковій сфері – зниження результативності службової діяльності, зниження інтенсивності та ефективності комунікативних зв’язків, а також намагання усамітнення та уникання міжособистісних контактів. Ключові слова: внутрішньоособистісний конфлікт, внутрішньоособистісна суперечність, поведінкові маркери, військовослужбовці.






