ЛЮДСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ У ЧАСТИНІ ОБОРОННОЇ ЕКОНОМІКИ ДЕРЖАВИ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2217.2021.48.42-49Ключові слова:
людський потенціал, військовий потенціал, валовий внутрішній продукт, економічна безпека, оборонна економіка людський капіталАнотація
Досліджено питання розвитку людського потенціалу як одного з основних джерел людського капіталу та інтелектуальної праці у сфері оборони країни та в країні в цілому. Висвітлено проблеми втрати людського потенціалу ще на етапах його створення шляхом аналізу соціально-економічної та військової ситуації в Україні, зокрема демографічних змін, змін валового внутрішнього продукту, проблеми нерівності доходів населення порівняно з деякими європейськими країнами, принципів кадрової політики в ЗС України, управління та витрат на оборону в розрізі частки державного бюджету у сфері оборони. Результати аналізу свідчать про високий рівень нерівності серед населення України; низький рівень купівельної спроможності; про наявність великої заборгованості в заробітній платі, що негативно вливає на можливість відтворення трудових здібностей людини, а також проблеми з забезпеченням відповідності загальноприйнятим міжнародним нормам і практиці у сфері оборони. Визначено, що доцільне створення сприятливого інвестиційного клімату для громадян України; зміна моделі соціально-економічного розвитку задля використання людського капіталу, розвитку науки та інновацій; залучення іноземних інвестицій; підтримка національного виробника; збереження та створення нових робочих місць; продовження освітньої реформи з метою запровадження наукових спеціальностей, які будуть актуальними в майбутньому, враховуючи технологічний прогрес; боротьба з нерівністю доходів населення, створення "середнього класу"; забезпечення можливості громадян отримувати гідну винагороду за чесну працю. Незважаючи на показове зростання економічних показників, Україна досі характеризується високим рівнем бідності населення. Ця проблема в розвинених країнах вирішується через адекватну та ефективну державну політику у сфері економічної безпеки, підтримки національного виробника, створення сприятливих умов для інвестиційних процесів, робочих місць, забезпечення належного фінансового забезпечення сфери охорони здоров'я, освіти та науки, а задля підвищення військового потенціалу – покращення процесів бюджетного планування на оборонні цілі, проведення ефективної кадрової політики в ЗС України та продовження військово-освітньої реформи.






