Діалог представників служб першої допомоги з травмованим комбатантом в умовах фронту: конструювання комунікативного тренінгу
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2217.2024.59.14-21Ключові слова:
комунікативний тренінг, професійний діалог, сервіси першої допомоги, зона бойових дій, комбатантиАнотація
Вступ . Комунікативні студії у професійному дискурсі дають відмінні результати, якщо їх трансформовано у практикуми й тренінги. Конструювання професійних тренінгових програм у сучасній освіті неодмінно повинно містити комунікативний складник. Науковцям, зацікавленим цією темою, за понад 70 років активної уваги до полегшення травматичного досвіду військових конфліктів, доводиться ретельно збирати цінний навчальний матеріал з різних праць лінгвістів, психотерапевтів, військових медиків, душпастирів. Це є підґрунтям для моделювання професійних діалогів з травмованими комбатантами і запобігання помилкам у розумінні їхнього емоційного стану.
Методи . Аналіз світової практики навчання сервісів першої допомоги і комбатантів доводить, що підготовка військовослужбовця має складатися, крім іншого, із вправляння у використанні емоційної мови в діалозі першої допомоги. Створення засад комунікативного тренінгу відбулося із залученням методів абстрагування й логічного узагальнення, опитування, звітів, персонального інтерв'ю та свідчення учасників діалогового спілкування в зоні бойових дій. Фіксування емпіричних даних забезпечено методами спостереження та конверсаційного аналізу, за концепцією Дж. Херітеджа і С. Клеймана.
Результати . Отримані дані від 14 комбатантів, які перебувають або перебували в зоні бойових дій у період повномасштабного російського вторгнення в Україну із березня 2022 до березня 2024 р., а також їх порівняння із даними попередніх етапів дослідження з 2015 р., дають змогу констатувати, що грамотна інтерпретація емоційної мови є передумовою успішного професійного діалогу. Визначивши головні типи емоцій і станів, які властиві комбатантам в момент травми, авторки виокремили три типи першого професійного діалогу допомоги: алгоритмізація, рефокусування, фасилітація. Для їх тренування спроєктовано програму навчання спілкування на етапах аналізу комунікативної ситуації і мовних сигналів про емоцію, яку переживає постраждалий/-ла, добору мовних одиниць, конструювання реплік у відповідь, апробації діалогу і рефлексії.
Висновки . П редставлене у статті дослідження зумовлює пропозицією організації комунікативних тренінгів, зокрема у військових вишах України. Тренінговий план, на думку авторок, надає навчальну основу для розвитку у військовослужбовців діалогічних навичок: відстеження емоційних реакцій і їх вираження; зміцнення довіри та виклику позитивних емоційних реакцій співрозмовника; використання мовних прийомів для встановлення емоційної взаємодії з травмованим бійцем, заохочення його / її до участі в діалозі.
Завантажити
Посилання
ARI. (2024). Army U.S. Research Institute for the Behavioral and Social Sciences [Platform]. https://ari.altess.army.mil/default.aspx
Awais Bhatti, M., & Kaur, S. (2010). The role of individual and training design factors on training transfer. Journal of European Industrial Training, 34(7), 656–672. https://doi.org/10.1108/03090591011070770.
Bjornestad, A., Olson, S., & Weidauer, L. (2021). Improving officersoldier communication through active listening skills training with Army ROTC cadets. Military Psychology, 33(3), 205–215. https://doi.org/10.1080/08995605.2021.1902179
Blank, A. S. (1993). Vet centers. In J.P. Wilson, B. Raphael (Eds.), International handbook of traumatic stress syndromes (pp. 915–923). Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4615-2820-3_77
Carey, L. B., & Rumbold, B. (2015). Good practice chaplaincy: An exploratory study identifying the appropriate skills, attitudes and practices for the selection, training and utilisation of chaplains. Journal of Religion and Health, 54, 1416–1437.
Caruth, C. (2014). Listening to trauma. JHU Press. https://doi.org/10.56021/9781421414447
DTIC. (2024). Defense Technical Information Center [Platform]. https://discover.dtic.mil/
Dugal, M.W. (2009). Affirming the soldier's spirit through intentional dialogue. Defense Technical Information Center. https://doi.org/10.21236/ada498529
Gallois, C. (1993). The language and communication of emotion: Universal, interpersonal, or intergroup? American Behavioral Scientist, 36(3), 309–338. https://doi.org/10.1177/0002764293036003005
Heller, M., & Freeman S. (1987). First encounters: The role of communication in the medical intake process. Discourse Processes, 10(4), 369–384. https://doi.org/10.1080/01638538709544683
Ishchuk, N., & Sagan, O. (2020). Development of chaplaincy in independent Ukraine: Current state and trends of development. Occasional papers on religion in Eastern Europe, 40(7), 69–86.
Kreps, G. L. (2016). Communication and effective interprofessional health care teams. International Archives of Nursing and Health Care, 2(3). https://doi.org/10.23937/2469-5823/1510051; https://clinmedjournals.org/articles/ianhc/international-archives-of-nursingand-health-care-ianhc-2-051.php?jid=ianhc
LeDoux, J. E. (1996). The emotional brain. Simon and Schuster.
Liubashenko, O. (2024, April 10). Interprofessional Communication of Combatant First-Aid Personnel: Emotional Co-construction in Training Framework. Business and Professional Communication Quarterly. https://doi.org/10.1177/23294906241239261
Makoul, G., Hauser, J., & Schneiderman, H. (2017). Medical student training in communication skills. In D.W. Kissane, B.D. Bultz, P.N. Butow et al. (Eds.), Oxford textbook of communication in oncology and palliative care (pp. 38–44). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/med/978019873613
Quinn, J., Kurinnyi, S., Rus, M., Dhabalia, T., & Barach, P. (2023). Ukraine war: How humanitarian medicine can reduce morbidity and mortality in the prehospital space. Prehospital and Disaster Medicine, 38(S1), 40-41. https://doi.org/10.1017/s1049023x23001437
Rajashree, K. (2011). Training programs in communication skills for health care professionals and volunteers. Indian Journal of Palliative Care, 17(4), 12. https://doi.org/10.4103/0973-1075.76232
Shaver, P., Schwartz, J., Kirson, D., & O'Connor, C. (2001). Emotional knowledge: Further exploration of a prototype approach. In G. Parrott (Ed.), Emotions in social psychology: Essential readings (pp. 26–56). Psychology Press.
Singer, J. A., & Salovey, P. (2010). Remembered self: Emotion and memory in personality. Simon and Schuster
UPG. (2024). Ukrainian Paramedic Group [Platform]. https://www.pmgroup.org.ua
URC. (2024). Ukrainian Resuscitation Council [Platform]. https://urc.org.ua/
URS. (2024). Ukrainian rescue school [Platform]. https://rescuer.org.ua/
Velada, R., Caetano, A., Michel, J. W., Lyons, B. D., & Kavanagh, M. J. (2007). The effects of training design, individual characteristics and work environment on transfer of training. International journal of training and development, 11(4), 282–294. https://doi.org/10.1111/j.1468-2419.2007.00286.x)
Zhang, J., Wu, C., Yuan, Z., & Meng, Y. (2019). Differentiating emotionlabel words and emotion-laden words in emotion conflict: an ERP study. Experimental Brain Research, 237(9), 2423–2430. https://doi.org/10.1007/s00221-019-05600-4
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Олеся Любашенко, Марина Крисанова
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
