ПРО ВПЛИВ СТАТУСУ ВІРТУАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ЗДОБУВАЧА НА ЙОГО ТОЛЕРАНТНІСТЬ ДО НЕВИЗНАЧЕНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2217.2025.63.24-29Ключові слова:
віртуальна ідентичність, толерантність до невизначеності, невизначеність, ідентичність, віртуальне середовище, онлайн-платформаАнотація
В с т у п . У віртуальному середовищі, де невизначеність є системоутворювальною властивістю, а соціальна інформація – надлишковою і випереджає факти, несе багато фейків і суперечливих думок, найбільш затребуваною якістю користувача, що формує свою віртуальну ідентичність, стає толерантність до невизначеності.
М е т о д и . Використано адаптовані методики оцінювання віртуальної ідентичності "Статус ВІ" і толерантності до невизначеності MSTAT-I. Наявність і характер взаємозв'язку перевірялися за допомогою кореляційного аналізу (r-критерій Пірсона), регресійного аналізу (F-критерій Фішера) і моделювання структурними рівняннями (SEM). Обробку даних здійснено з використанням кореляційного аналізу (r-критерій), H-критерію Краскела – Уолліса й U-критерію Манна – Вітні, множинної лінійної регресії (метод найменших квадратів, МНК) і методу моделювання структурними рівняннями (метод максимальної правдоподібності).
Р е з у л ь т а т и . Доведено, що користувачі студентського віку, які демонструють дифузну ВІ, відчуваючи труднощі в осмисленому ініціативному самовираженні у віртуальному середовищі, є менш толерантними до невизначеності порівняно з користувачами, орієнтованими на пошук і/або підтвердження ВІ (досягнута, вирішена, мораторій). Іншими словами, пошук і прийняття ВІ пов'язані з подоланням невизначеності шляхом вибору з безлічі альтернатив вираження "Я" у віртуальному середовищі. Прийняття віртуальної ідентичності збільшує толерантність до невизначеності. Пошук віртуальної ідентичності пов'язаний із перевагою невизначеності. Користувачі з дифузною віртуальною ідентичністю демонстрували тенденцію до сприйняття невизначених (нових і двозначних) ситуацій як джерел загрози. З віком поглиблюється розуміння складних ситуацій і знижується інтерес до нових стимулів. Установлено, що віковий градієнт більш виражений у чоловіків, ніж у жінок, – у вибірці чоловіків показано прогноз значного зростання толерантності до невизначеності у віковому діапазоні 18–25 років.
В и с н о в к и . У статті проаналізовано внесок компонентів і статусу віртуальної ідентичності у варіативність показників толерантності до невизначеності серед користувачів онлайн-платформ студентського віку. Зроблено спробу розширити межі попередніх досліджень психології ідентичності й толерантності до невизначеності, пропонуючи погляд на компоненти та статуси віртуальної ідентичності як предиктори толерантності до невизначеності молодих користувачів онлайн-платформ. Із цією метою вивчався зв'язок між показниками віртуальної ідентичності й толерантності до невизначеності серед користувачів онлайн-платформ студентського віку.
Завантажити
Посилання
Blascovich, J., Loomis, J., Beall, A. C., Swinth, K. R., Hoyt, C. L., & Bailenson, J. N. (2002). Immersive Virtual Environment Technology as a Methodological Tool for Social Psychology. Psychological Inquiry, 13(2), 103–124. https://doi.org/10.1207/S15327965PLI130201
Chashmi, S. J. E., Hasani, J., Kuss, D. J., Griffiths, M. D., & Shahrajabian, F. (2023). Tolerance for ambiguity, reappraisal, and suppression mediate the relationship between problematic internet use and procrastination. Current Psychology, 42, 27088–27109. https://doi.org/10.1007/s12144-022-03745-0
Choi, E. U., & Hogg, M. A. (2020). Self-uncertainty and group identification: A meta-analysis. Group Processes & Intergroup Relations, 23(4), 483–501. https://doi.org/10.1177/1368430219846990
Crocetti, E., Albarello, F., Meeus, W., & Rubini, M. (2022). Identities: A developmental social-psychological perspective. European review of social psychology, 34(1), 161–201. doi:10.108 0/10463283.2022.2104987
Erikson, E. H. (1994). Identity: youth and crisis. W. W. Norton & Company. Ferguson, A. M., Turner, G., & Orben, A. (2024). Social uncertainty in the digital world. Trends in Cognitive Sciences, 28(4), 286–289. https://doi.org/10.1016/j.tics.2024.02.005
Flores-Cortes, M., Guerra-Armas, J., Pineda-Galan, C., La Touche, R., & Luque-Suarez, A. (2023). Sensorimotor Uncertainty of Immersive Virtual Reality Environments for People in Pain: Scoping Review. Brain sciences, 13, 1461. https://doi.org/10.3390/brainsci13101461
Furnham, A., & Marks, J. (2013). Tolerance of Ambiguity: A Review of the Recent Literature. Psychology, 4(9), 717–728. https://doi.org/10.4236/psych.2013.49102
Gusev, A. I. (2009). Tolerance to uncertainty as a factor in the development of personality identity [Diss. cand. of psychological sciences, K.D. Ushinsky South Ukrainian National Pedagogical University] [in Ukrainian].
Hillen, M. A., Gutheil, C. M., Strout, T. D., Smets, E. M. A., & Han, P. K. J. (2017). Tolerance of uncertainty: Conceptual analysis, integrative model, and implications for healthcare. Social Science & Medicine, 180, 62–75. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2017.03.024
Leong, C. H., & Ward, C. (2000). Identity conflict in sojourners. International Journal of Intercultural Relations, 24(6), 763–776. https://doi.org/10.1016/S0147-1767(00)00030-4
Lytvyn, S. V. (2019). Tolerance to uncertainty as a psychological construct. Psychological journal, 1(21), 90–107 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.31108/1.2019.1.21
Macharia, M., Serrano, C., & Sabherwal, R. (2024). Uncovering identity threat and response processes involving digital media (ITARP-DM). Computers in Human Behavior, 158, 108247. https://doi.org/10.1016/j.chb.2024.108247
Mikhaeil, C. A., & Baskerville, R. L. (2024). Explaining online conspiracy theory radicalization: A second-order affordance for identity-driven escalation. Information Systems Journal, 34(3), 711–735. https://doi.org/10.1111/isj.12427
Nagel, K. M., Grant, D. M., Hahn, B. J., Deros, D. E., & Walker, E. A. (2023). Psychometric properties of two independent measures evaluating uncertainty and ambiguity. Journal of Psychopathology and Behavioral Assessment, 45(4), 964–977. https://doi.org/10.1007/s10862-023-10075-3
Noon, E. J., Schuck, L. A., Guțu, S. M., Şahin, B., Vujović, B., & Aydın, Z. (2021). To compare, or not to compare? Age moderates the relationship between social comparisons on instagram and identity processes during adolescence and emerging adulthood. Journal of Adolescence, 93, 134–145. https://doi.org/10.1016/j.adolescence.2021.10.008
Pavlenko, G. V. (2019). Tolerance to uncertainty as a resource for students' psychological well-being. Current problems of psychology, 7, 47. 208–219 [in Ukrainian] https://www.researchgate.net/publication/374063892_TOLERANTNIST_DO_NEVIZNACENOSTI_AK_RESURS_PSIHOLOGICNOGO_BLAGOPOLUCCA_STUDENTIV
Sannikova, O.P., Sannikov, O.I. (2020). Tolerance to uncertainty as a predictor of decision-making by an individual. Bulletin of postgraduate education. Series: Social and behavioral sciences. 12(41), 98–123 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.32405/2522‐9931/2522‐9958‐2020‐12(41)‐98‐123
Schmidt, P., & Fuchs, T. (2021). The unbearable dispersal of being: Narrativity and personal identity in borderline personality disorder. Phenomenology and the Cognitive Sciences, 20(2), 321–340. https://doi.org/10.1007/s11097-020-09712-z
Schwartz, S. J., Luyckx, K., & Vignoles, V. L. (Eds.). (2011). Handbook of identity theory and research. Springer Science. https://doi.org/10.1007/978-1-4419-7988-9
Soh, S., Talaifar, S., & Harari, G. (2024). Identity development in the digital context. Social and Personality Psychology Compass, 18, 2. https://doi.org/10.1111/spc3.12940
Soronen, A., & Koivunen, A. (2022). Platformed intimacies: Professional belonging on social media. European Journal of Cultural Studies, 25(5), 1344–1360. https://doi.org/10.1177/13675494221079854
Swann, W. B. Jr., & Buhrmester, M. D. (2015). Identity fusion. Current Directions in Psychological Science, 24(1), 52–57. https://doi.org/10.1177/0963721414551363
Wu, Y., An, Z., Lin, Y., Zhang, J., Jing, B., & Peng, K. (2023). Social media use, uncertainty, and negative affect in times of pandemic crisis. Digital Health, 9. https://doi.org/10.1177/20552076231181227
Yang, S., Kim, H., Song, M., Lee, S., & Jang, L. (2024). The Double-Edged Influence of Self-Expansion in the Metaverse: A Two-Wave Panel Assessment of Identity Perception, Self-Esteem, and Life Satisfaction. Cyberpsychology, Behavior, and Social Networking, 27(1), 37–46. https://doi.org/10.1089/cyber.2022.0400
Yin, L., Feng, J., Hou, W., Wang, P., & Yin, Y. (2024). Smartphone's on, humanness's off: Phubbing breeds dehumanization via subjectivity uncertainty. Computers in Human Behavior, 160. Art. 108378. https://doi.org/10.1016/j.chb.2024.108378
Ziemes, J., & Abs, H. (2017). Strong identities and endorsement of human rights: Conflictive or complementary? South African Journal of Higher Education, 31(6), 151–166. https://doi.org/10.20853/31-6-1636
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Олександр Сафін, Наталія Мась, Юлія Тептюк
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
