ПСИХІЧНІ ПОРУШЕННЯ У КОМБАТАНТІВ ІЗ ГОСТРИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ ТА ЇХНЯ ДІАГНОСТИКА

Автор(и)

  • Олександр Сафін Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна Автор
  • Інна Чамлай Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Умань, Україна Автор

DOI:

https://doi.org/10.17721/1728-2217.2025.63.30-34

Ключові слова:

бойова психічна травма, невротичні симптоми, нервово-психічна нестійкість, гостра реакція на стрес, гострий стресовий розлад, рівні психічних порушень

Анотація

В с т у п . Надання психолого-психіатричної допомоги військовослужбовцям в умовах сучасних війн здійснюється шляхом поетапної евакуації постраждалих, починаючи від військової ланки медичного забезпечення аж до тилових лікувальних установ залежно від рівня психічних порушень. Прийнято виокремлювати три рівні психічних порушень як результат бойової психічної травми: донозологічний, невротичний і психотичний. Зазвичай психогенне ураження супроводжується пораненнями, які посилюють прояви психічних розладів і створюють великі труднощі при медичному сортуванні через відсутність ефективних і простих скринінгових методик експрес-діагностики, рівневої та синдромальної оцінки психічного стану. У результаті певний відсоток військовослужбовців із донозологічним рівнем психічних порушень надходить на подальші етапи евакуації.

М е т о д и . "Стенфордський опитувальник гострої реакції на стрес", методика "Модуль-супровід" ("Модуль-с"), "Опитувальник невротичних розладів-симптоматичний" (ОНР-С) Є. Олександровича. Методи математико-статистичного аналізу з пакету прикладних програм Statistica 12.

Р е з у л ь т а т и . Виявлено, що найчисленніша група комбатантів із гострим стресовим розладом (48 %), що перебувала на етапі госпіталізації, мала невротичний рівень психічних порушень, належала до тимчасових психогенних втрат і потребувала психотерапевтичної допомоги. Друга за чисельністю група становила 37 % і мала донозологічний рівень психічних порушень. Ці пацієнти не потребували подальшої евакуації, їм була потрібна психологічна допомога з подальшим поверненням до норми. Військовослужбовці, які належали до групи психогенних втрат (психотичний рівень), становили 15 %, їм було показано евакуацію до тилових медичних установ для надання спеціалізованої психіатричної допомоги.

В и с н о в к и . "Стенфордський опитувальник гострої реакції на стрес" дає змогу достатньо надійно оцінити рівень психічних порушень, простий у застосуванні, займає небагато часу. Його можна використовувати як інструмент експрес-діагностики при медичному сортуванні пацієнтів із гострим стресовим розладом на етапі медичної реабілітації у клінічних військових шпиталях. При значенні сумарного показника за цим опитувальником менше 50 балів у пацієнта визначається донозологічний рівень, при 51–90 балах – невротичний, а при 91 балі й більше – психотичний рівень психічних порушень. 

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Allene, C., Kalalou, K., Durand, F., Thomas, F., & Januel. D. (2021). Acute and Post-Traumatic Stress Disorders: A biased nervous system. Revue Neurologique, 177(1–2), 23–38. https://doi.org/10.1016/j.neurol.2020.05.010

American Psychiatric Association. (2000). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (DSM-IV-TR). DC: American Psychiatric Publishing.

Berkowitz, L. (1982). Aversive Conditions as Stimuli to Aggression. Advances in Experimental Social Psychology, 15, 249–288. https://doi.org/10.1016/S0065-2601(08)60299-3

Cardena, E., Koopman, C., Classen, C., Waelde, L. C., & Spiegel, D. (2000). Psychometric properties of the Stanford Acute Stress Reaction Questionnaire (SASRQ): a valid and reliable measure of acute stress. Journal of Traumatic Stress, 13(4), 719–734. https://doi.org/10.1023/A:1007822603186

Fanai, M., & Khan, M. A. B. (2023). Acute Stress Disorder. StatPearls Publishing. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK560815

Furst, S. S. (Ed.). (1967). Psychic Trauma. Basic Books, Inc.

Horowitz, L. M., Rosenberg, S. E., Baer, B. A., Ureno, G., & Villasenor, V. S. (1988). Inventory of interpersonal problems: Psychometric properties and clinical applications. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 56, 885–892.

Pitman, R. K., Rasmusson, A. M., Koenen, K. C., Shin, L. M., Orr, S. P., Gilbertson, M. W., Milad, M. R., & Liberzon, I. (2012). Biological studies of post-traumatic stress disorder. Nature reviews. Neuroscience, 13(11), 769–787. https://doi.org/10.1038/nrn3339

Resick, P. A., & LoSavio, S. T. (2024). Traumatic Stress. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780429317934

Завантаження

Опубліковано

2025-09-29

Номер

Розділ

Психологія

Як цитувати

Сафін, О., & Чамлай, І. (2025). ПСИХІЧНІ ПОРУШЕННЯ У КОМБАТАНТІВ ІЗ ГОСТРИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ ТА ЇХНЯ ДІАГНОСТИКА. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки, 3(63), 30-34. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2025.63.30-34