ТРАНСФЕР НАБУТИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У НАУКОВІЙ ШКОЛІ ВІЙСЬКОВОГО НАУКОВОГО ПІДРОЗДІЛУ (ОРГАНІЗАЦІЇ)

В. Рижиков; К. Горячева; О. Кравченко

doi:10.17721/1728-2217.2022.50.12-16

Автор(и)

В. Рижиков Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна Автор
К. Горячева Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна Автор
О. Кравченко Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна Автор

DOI:

https://doi.org/10.17721/1728-2217.2022.50.12-16

Ключові слова:

наукова школа, трансфер, активна педагогічна діяльність, парадигма, військовий науковий підрозділ, кооперація вчених, трансверсальні компетентності

Анотація

Розкрито сутність понять наукова школа та наукове співтовариство, ґрунтовно розглянуто порядок реалізації наукової думки в межах цих формувань. Досліджено методику, що здійснює переміщення (трансфер) компетентностей у військових наукових підрозділах (колективах). Визначено, що в науковій школі під керівництвом лідера розвивається висунутий ним науковий напрям, розробляється дослідницька програма та передача компетентностей новому поколінню вчених. Лідер наукової школи – видатний, авторитетний вчений, який продукує ідеї (нові напрями дослідження), вчений, який може об'єднати навколо себе однодумців. У військовому науковому підрозділі це також науковий працівник, зазвичай за посадою – головний науковий співробітник, відповідальний за визначений напрям галузі наукового дослідження в науково-дослідному управлінні, центрі. Наукова школа військового наукового колективу – це творчий колектив дослідників різних поколінь, об'єднаних загальною програмою та стилем дослідницької роботи, які діють під керівництвом визнаного лідера, відомого вченого у відповідній галузі військової науки. Найпоширенішим методом ідентифікації трансферу набутих компетентностей науковим працівником у науковій школі військового наукового підрозділу є вивчення потоку кандидатських і докторських дисертацій науковців, які входять до цього неформального колективу. Він є ефективним, оскільки дає змогу отримати конкретні результати, що базуються на кількісних даних про захищені під керівництвом того чи іншого вченого дисертації, свідчить про відповідність тематики дисертацій учнів проблематиці дисертації (наукового пошуку) лідера. Цей метод простий і зводить завдання ідентифікації трансферу набутих компетентностей науковим працівником до встановлення формальних показників. Виявленням документних потоків можна дослідити змістовну єдність проблематики наукової школи. Бібліометричні методи допомагають вивчити частоту цитувань праць керівника наукової школи.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

1. Mikulinsky, S.R.; Yaroshevsky M.G.; Kreber G.; Steiner G. (1977). Schools in science: Science, 524 p. [in Russian].

2. Zerbino, D.D. (2001). Scientific school: leader and students (scientific concept). Lviv: Eurosvit, 208 p. [in Ukrainian].

3. Dobrov, G.M.; Tonkal V.E.; Savelyev A.A., (1997). Scientific and technical potential: structure, dynamics, efficiency: Nauk. opinion, [In Ukrainian] 348 p.

4. Zerbino, D.D. (1994). Scientific school as a phenomenon: Science. Opinion. 135 p. [in Russian].

5. Ryzhikov, V.S. (2010). Theory and practice of designing target models (professiograms) and the process of professional training of future lawyers: monograph Kherson: LLC "Island", 280 p. [in Ukrainian].

6. Ryzhikov, V.S. (2017). The value of professional qualities in the target model of the educational process of military training: Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv: social work. № 2, Pp.61-64. [in Ukrainian]

7. Native, N.I. (1972). Scientific schools: Nature. 1972. №12. Pp. 84–88 .[in Russian].

8. Hramov, Y.A. (2008). Scientific schools in the NAS of Ukraine: Science and science. 2008. № 4. Pp. 122–133. [in Ukrainian]

9. Hramov, Y.A.(1982). Schools in science . Questions of the history of natural science and technology. № 3. Pp. 54–67. [in Russian].

10. Borova, T.A.; Ved T.M. (2020). Theoretical foundations of the essence of the concept of "transversal competencies" in postmodern education. Innovative pedagogy Issue 21. Vol. 3. Pp. 154-158. [in Ukrainian].

11. Horiacheva K.; Ryzhykov V. (2020). Theoretical essence and practice of implementation of the system approach in formation of professional reliability of future officersin the armed forces of Ukraine. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military special sciences . № 2 (42). Pp.57-60. [In English].

12. Gwang-Jo Kim.(2018) Regional Study on Transversal Competencies In Education Policy And Practice (Phase I) 2013 Asia-Pacific Education Research Institutes Network (ERINet). Published in 2015 by UNESCO. http://unesdoc.unesco.org/images/0023/002319/231907E.pdf [In English].

13.Ryzhykov V.; Bakhov I.; Kolisnyk O. (2018) Leadership Abilities of a Military Manager, Professionalism of a Commander as the Guarantee of the Practice of Effective Activity of a Military Organization. International Journal of Engineering & Technology; Vol 7, No 4.38 Special Issue 38. Pp.45-49. [In English].