МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЙНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ В ОРГАНАХ ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ

Анотація

Визначено, що запобігання корупції є одним із пріоритетів діяльності органів військового управління. Встановлено істотну залежніть отримання об'єктивних, достовірних і надійних висновків, пропозицій і рекомендацій щодо вказаної проблеми від коректного обрання методів наукового дослідження. Розглянуто, зважаючи на велику кількість наукових досліджень, пов'язаних із правовими засадами протидії корупції у всіх сферах публічного адміністрування, певні закономірності застосованих у них методів наукового пізнання. Обґрунтовано, що методологія наукового дослідження правових аспектів запобігання корупційним правопорушенням в органах військового управління є сукупністю вироблених правовою та іншими науками прийомів і способів, застосування яких дозволяє всебічно вивчити предмет дослідження. Елементом системи методології дослідження запобігання корупційним правопорушенням є метод – особливий спосіб здійснення наукової діяльності, який дозволяє отримати відомості та дані про певні правові явища або процеси. З'ясовано, що дослідження правових аспектів запобігання корупційним правопорушенням в органах військового управління вимагає застосування двох груп методів: загальних, які використовуються у всіх галузях наукового пізнання, і спеціальних, притаманних винятково правовій науці. До загальних методів, використання яких було б доцільним при дослідженні явища корупції в аспекті розглянутої нами проблематики, належать запозичені з логіки методи аналізу та синтезу, дедукції та індукції, вироблений у теорії систем системно-структурний метод, метод моделювання і ряд інших. Ці методи класичні для сучасних правових досліджень способів наукового пізнання явища запобігання корупції. Певні особливості предмета дослідження обумовлюють доцільність застосування синергетичного, праксеологічного, аксіологічного та інших методів. До спеціальних методів наукового пізнання закономірностей запобігання корупційним правопорушенням в органах військового управління належать історико-правовий і компаративно-правовий методи, також формально-догматичний, техніко-юридичний, юридико-сематичний та інші методи, властиві правовим наукам.