ЗАСТОСУВАННЯ КАРТОСЕМІОТИЧНИХ ПОЛОЖЕНЬ КАРТОГРАФІЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ

Анотація

Стаття присвячена розгляду методики узгодження параметрів і елементів змісту вітчизняної топографічної карти масштабу 1:500 000 з картою такого ж масштабу, розробленою у відповідності до стандартів NATO (TPC, ONC). Вона передбачає аналіз, з можливим взаємним використанням, існуючих зразків «Карти спільних дій» (Joint operations graphic - JOG, серія 1501) масштабу 1: 250 000 як зчетверених аркушів карти масштабу 1:500 000.

Методика є результатом досліджень графічної мови в загальній теорії знакових систем як мовних утворень і подальших наукових розробок, які реалізуються на основі теоретико-методологічних положень сучасної картосеміотики стосовно унормованої структури семіотичних сторін змісту «об‘єктної» мови карти (обов‘язкових, мінімально необхідних та достатніх для відображення засобами картографічного моделювання особливостей (якісних, кількісних, функціональних) різноманітних предметів, процесів та явищ реальної дійсності і їх змін у просторі і часі). Саме семіотична структура взаємопов‘язаних між собою сторін змісту робить мову карти функціонуючою і визначає ступінь досконалості (якість) картографічного зображення. Ця структура мови виступає еталоном вимог, що передбачає контроль відповідності елементів змісту будь-якого геозображення (представлення графічною мовою просторово і змістовно вираженої інформації) з дотриманням картосеміотичних положень картографічного моделювання. Так, на підставі семіотичного аналізу, при розробці топографічної карти як тактикопілотажної, визначена необхідність введення до її цифрової моделі двох додаткових «кольоро-тематичних» шарів: об‘єктів аеронавігаційної інформації (темно-синього) та «сигматичної» складової змісту карти – підписів власних назв латиницею (світло-червоного) кольорів забарвлення.