РОЗВИТОК СИСТЕМИ ЗОВНІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ: МИНУЛЕ, СЬОГОДЕННЯ ТА МАЙБУТНЄ

Анотація

У статті представлено розвиток системи зовнішнього забезпечення якості вищої освіти в Україні. Зокрема, розглянуто позитивні та негативні тенденції становлення системи зовнішнього забезпечення в пострадянський період, окреслено ситуацію сьогодення виходячи з аналізу Законів України «Про вищу освіту» 2014 року і «Про освіту» 2017 року, а також шляхи та перспективи її подальшої трансформації.

У першому десятиріччі незалежності України спостерігалося зниження якості вищої освіти. Система управління освітою цього періоду фактично являла собою радянську модель, адаптовану до потреб перехідного періоду. Намагання держави в подальшому створити дієвий інститут державної акредитації закладів вищої освіти за рядом об’єктивних причин (монополія держави на вирішенні умов акредитації закладів вищої освіти, неконкурентність, непрозорість та непідзвітність механізму акредитації, корупція) виявив свою неефективність. Головною тенденцією в системі вищої освіти кінця 90-х початку 2000-х років було кількісне зростання вищих навчальних закладів, що супроводжувалося зниженням якості освіти та істотним дисбалансом спеціалізацій випускників до потреб ринку праці. Очевидних втрат зазнали такі переваги української освіти, як фундаментальність, системність та практична спрямованість.

Першими кроками, направленими на покращення системи зовнішнього забезпечення якості вищої освіти був Болонський процес, до якого Україна приєдналась у 2005 році зобов'язавшись внести відповідні зміни у національну систему освіти та приєднатися до роботи над визначенням пріоритетів у процесі створення єдиного європейського простору вищої освіти. Наступним ключовим витком позитивних змін та інтеграційних процесів в Європейський Союз в системі вищої освіти стало прийняття Закону України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 року, в якому одними із важливих нововведень стали створення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та спроба легітимізувати ідею незалежних установ оцінювання та забезпечення якості освіти. Нові можливості для розвитку і підвищення своєї конкурентоспроможності здобувачам освіти, освітянам та закладам освіти надав прийнятий 5 вересня 2017 року Закон України «Про освіту». Закон досить суттєво розподілив повноваження і сфери відповідальності органів влади в освіті, значно розширив право громадськості на участь в управлінні та контролі за діяльністю закладів освіти і органів влади тощо. Стратегія розвитку громадянської освіти на період до 2022 року ставить на меті формування цілісної системи освіти, створення відповідних умов функціонування системи освіти, впровадження системи моніторингу якості освіти і оцінювання громадянських компетентностей.

Вищезазначене свідчить про майбутні позитивні зміни у створенні дієвої системи зовнішнього забезпечення якості вищої освіти, що направлені на приєднання до європейського освітнього, наукового та професійного простору.