Військова медіація як інструмент мирного врегулювання збройних конфліктів: роль і виклики використання розвідувальних даних

Анотація

Вступ. У сучасному безпековому середовищі, що характеризується стрімким зростанням збройних конфліктів і гібридних загроз, актуальним постає пошук ефективних інструментів їх мирного врегулювання. Військова медіація з розвідувальною підтримкою є новим напрямом у практиці посередництва, що поєднує аналітичні, дипломатичні та операційні методи з метою зменшення ескалаційного потенціалу конфліктів. Її застосування дає змогу підвищити довіру між сторонами конфлікту, своєчасно виявляти ризики порушення перемир′я та формувати умови для сталого миру.

Методи. У дослідженні використано міждисциплінарний підхід, що поєднує методи системного аналізу, порівняльного вивчення міжнародного досвіду, контент-аналіз офіційних документів і звітів міжнародних організацій, а також метод операційного моделювання. Проаналізовано практику застосування військової медіації в конфліктах різного типу (Дарфур, Південний Судан, Україна), визначено інституційні умови інтеграції розвідувальних структур у переговорні процеси, а також проведено якісний аналіз нормативних і етичних аспектів використання розвідувальних даних у медіаційних процедурах.

Результати. Результати дослідження засвідчують, що військова медіація з розвідувальною підтримкою сприяє підвищенню ефективності переговорів завдяки зменшенню інформаційної асиметрії, оперативному реагуванню на ризики ескалації та зміцненню довіри між сторонами конфлікту. Міжнародна практика (ООН, Африканський Союз, ЄС) доводить, що залучення перевірених розвідувальних даних підвищує легітимність медіаторів і дозволяє формувати обґрунтовані рішення щодо припинення вогню, контролю виконання домовленостей та гуманітарної координації. Водночас виявлено нові ризики, пов′язані з використанням штучного інтелекту та цифрових технологій у медіаційних процесах.

Висновки. Військова медіація з розвідувальною підтримкою є перспективним інструментом сучасної дипломатії безпеки, який поєднує технологічні та гуманітарно-правові підходи до врегулювання конфліктів. Її ефективність визначається якістю розвідувальних даних, прозорістю процедур обміну інформацією та дотриманням міжнародних стандартів права. Подальші дослідження мають бути спрямовані на розроблення операційних моделей інтеграції даних розвідки у переговорні процеси, що забезпечать стійкість миру та запобігання новим формам насильства.