ОФІЦЕР СЛУЖБ СУПРОВОДУ ЯК СУБ'ЄКТ РАННЬОГО ВИЯВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ РИЗИКІВ У ВІЙСЬКОВОМУ ПІДРОЗДІЛІ

Андрій Беспалько; Микола Сотніченко; Вадим Плис

doi:10.17721/1728-2217.2026.66.113-119

Автор(и)

Андрій Беспалько Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна Автор
Микола Сотніченко Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна Автор
Вадим Плис Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна Автор

DOI:

https://doi.org/10.17721/1728-2217.2026.66.113-119

Ключові слова:

офіцер служб супроводу, соціальні ризики, військовий підрозділ, соціальна стійкість, раннє виявлення

Анотація

Вступ. Соціальна стабільність у військовому підрозділі є ключовим чинником забезпечення морально-психологічного клімату, бойової готовності та ефективності виконання завдань. Офіцер служб супроводу є центральною фігурою в системі раннього виявлення соціальних ризиків і здатен фіксувати потенційні проблеми на рівні міжособистісної взаємодії, групової динаміки й організаційної культури підрозділу ще до виникнення відкритих конфліктів або соціальної напруги у військових колективах.
Методи. Під час дослідження застосовано комплекс методів, як-от: системний аналіз соціальних процесів у військових колективах; контент-аналіз нормативно-правових актів і керівних документів Збройних Сил України; аналіз практик превентивного соціального впливу офіцера служб супроводу; інтеграційний аналіз взаємодії з командуванням, психологічними службами й медичними підрозділами; елементи кейс-стаді щодо виявлення соціальних ризиків у конкретних підрозділах.
Результати. Дослідження показало, що офіцер служб супроводу виконує комплексну функцію раннього виявлення соціальних ризиків, поєднуючи спостереження за поведінкою особового складу, соціометричний аналіз групових взаємодій, інтеграцію інформації від командирів і психологів та проведення превентивних заходів. Виокремлено основні індикатори соціальних ризиків: зміни в комунікативній активності, поява закритих підгруп, уникання колективної взаємодії, зростання конфліктності або ізоляції окремих військовослужбовців. Аналіз практик взаємодії з командуванням і службами підрозділу показав, що інтегрований підхід підвищує ефективність раннього виявлення ризиків, дає змогу прогнозувати їхній розвиток і своєчасно впливати на формування соціально стійкого середовища підрозділу.
Висновки. Розширення функціональної ролі офіцера служб супроводу в системі раннього виявлення соціальних ризиків сприяє підвищенню соціальної стійкості, згуртованості та морально-психологічного клімату військового під-розділу. Інтеграція методів спостереження, соціометричного й аналітичного аналізу з координацією з командуванням та іншими службами дає змогу формувати комплексну систему превентивного впливу. Такий підхід забезпечує своєчасне виявлення та нейтралізацію потенційних загроз, підвищує ефективність підрозділу і закладає основу для стій-кості військового колективу під час виконання завдань за призначенням.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Adler, A. B., Bliese, P. D., & Castro, C. A. (2003). Deployment Psychology: Evidence-Based Strategies to Promote Mental Health in the Military. American Psychological Association.

Alieshenko, V., & Pozdyshev, S. (2025). Social work in modern scientific discourse: Military aspect. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military-Special Sciences, (61), 5–12 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2025.61.5-12.

Bartone, P. T. (2006). Resilience under military operational stress: Can leaders influence hardiness? Military Psychology, 18(Suppl), S131–148. https://doi.org/10.1207/s15327876mp1803s_10

Bertalanffy, L. von. (1968). General system theory: Foundations, development, applications. Braziller [in Ukrainian].

Bondarenko, Yu., & Levytska, N. (2025). The role of management in the system of social adaptation of military personnel. SEMI, 9(1) [in Ukrainian]. https://science.lpnu.ua/uk/semi/vsi-vypusky/volume-9-number-1-2025/rol-upravlinnya-v-systemi-socialnoyi-adaptaciyi.

Britt, T. W., & Adler, A. B. (2003). The Psychology of the Peacekeeper: Lessons from the Field. Praeger.

Brushlinsky, A. V. (2003). Psychology of the subject. Institute of Psychology RAS [in Russia].

Bryndikov, Yu. (2023). Social work with combatant servicemen in the system of social services. Current Issues of Humanities, 66(1), 214–218 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.24919/2308-4863/66-1-33.

Castro, C. A., & Adler, A. B. (2011). Military mental health training: Building resilience. In S. M. Southwick, B. T. Litz, D. Charney, & M. J. Friedman (Eds.), Resilience and mental health: Challenges across the lifespan (pp. 323–339). Cambridge University Press.

Chernetska, Yu. I. (2024). Socio-psychological work with military personnel and veterans of armed conflict in Ukraine. Social Pedagogy: Theory and Practice, (2), 100–105 [in Ukrainian].

Dzhus, O., Bespalko, A., & Kravets, D. (2023). Social support for military personnel and their families in the conditions of the legal regime of martial law. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military-Special Sciences, 4(56), 41–45 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2023.56.41-45.

Hrytsaniuk, V. (2025). Features of socio-psychological support for military personnel and veterans in the USA. Perspectives and Innovations of Science, 10(56), 1460–1470 [in Ukrainian]. https://perspectives.pp.ua/index.php/pis/article/view/30445/30407.

Litz, B. T., Stein, N., Delaney, E. et al. (2009). Moral injury and moral repair in war veterans: A preliminary model and intervention strategy. Clinical Psychology Review, 29(8), 695–706. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2009.07.003.

Pitman, R. K., Rasmusson, A. M., Koenen, K. C. et al. (2012). Biological studies of post-traumatic stress disorder. Nature Reviews Neuroscience, 13(11), 769–787. https://doi.org/10.1038/nrn3339.

Rubinstein, S. L. (2003). Being and consciousness. Man and the world. Piter [in Russia].

Sopivnyk, I. V. (2024). Actualization of professional training of future social workers for work with military personnel and their families. Humanitarian Studies: History and Pedagogy, 1(2), 124–131 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.31548/hspedagog15(2).2024.124-131.

Trubavina, I. M. (2021). Social work with military personnel and members of their families and military-social work in Ukraine: Historical aspect and foreign experience. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: Pedagogy. Social Work, (48), 414–418 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.24144/2524-0609.2021.48.414-418.