СИСТЕМА ПРОФЕСІЙНОГО ВІДБОРУ ТА ПСИХОМЕТРИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДГОТОВКИ ОПЕРАТОРІВ БПЛА: ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2217.2026.66.75-81Ключові слова:
оператор БпЛА, професійний відбір, психометрія, закордонний досвід, просторове мислення, критерії придатностіАнотація
Вступ. Сучасна парадигма ведення бойових дій формується в умовах переходу до мережецентричних операцій і характеризується домінуванням інтенсивного й комплексного застосування роботизованих систем у всіх сферах бо-йової діяльності. Серед усього спектра роботизованих систем особливе місце займають безпілотні літальні апарати (БпЛА), які є найбільш динамічним і технологічно розвиненим елементом сучасного бойового простору. Результатив-ність використання безпілотних систем значною мірою визначається когнітивним ресурсом оператора, його здатністю швидко обробляти інформацію, орієнтуватися у складному інформаційному середовищі та приймати рішення в умовах невизначеності й дефіциту часу. Метою статті є порівняльний аналіз концептуальних підходів до професійного від-бору та психометричного інструментарію операторів БпЛА (RPA) у збройних силах провідних країн світу (Сполучених Штатів Америки, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччини, Держави Ізраїлю) для виокремлення ключових критеріїв і релевантних методик оцінювання когнітивних здібностей, що можуть бути впроваджені в систему підготовки й кадрового менеджменту Збройних Сил України.
Методи. Під час дослідження було застосовано такі методи: порівняльний аналіз; контент-аналіз нормативно-правових актів, стратегій і військових доктрин; системний та інтерпретаційний аналіз; елементи кейс-стаді.
Результати. У ході дослідження здійснено комплексний аналіз підходів до відбору операторів у збройних силах країн-партнерів, що дало змогу узагальнити моделі когнітивного профілювання. Виокремлено ключові метрики (прос-торова орієнтація, розподіл уваги, психомоторна координація) та проаналізовано специфічний інструментарій (TBAS, CBAT, VTS). Отримані результати дали можливість оцінити потенціал адаптації автоматизованих систем тесту-вання для диференціації зовнішніх пілотів за спеціалізаціями.
Висновки. В умовах широкомасштабної агресії формування якісного корпусу операторів є основою технологіч-ної переваги та безпекової інтеграції України в міжнародний простір. Інтеграція західних стандартів психометричного тестування дасть змогу зменшити рівень втрат техніки через людський фактор і підвищити якість виконання бойо-вих завдань. Результати дослідження підтверджують, що впровадження квантифікованих показників (зокрема Percentile Rank) є необхідною умовою верифікації професійної придатності операторів у системі базових кваліфікаційних рівнів.
Завантажити
Посилання
Carretta, T. R. (2000). U.S. Air Force pilot selection and training methods. Aviation, Space, and Environmental Medicine, 71(9), 950–956. https://doi.org/10.21236/ada430320
Carretta, T. R., & Ree, M. J. (2003). Pilot selection methods. In P. S. Tsang & M. A. Vidulich (Eds.). Principles and practice of aviation psychology (pp. 357–396). Erlbaum.
Chappelle, W. L., McDonald, K. D., Prince, L., Goodman, T., Ray-Sannerud, B. N., & Thompson, W. (2014). Symptoms of psychological distress and post-traumatic stress disorder in United States Air Force "drone" operators. Military Medicine, 179(8 Suppl), 63–70. https://doi.org/10.7205/MILMED-D-13-00501
General aptitude test battery (GATB). (2006). In J. H. Greenhaus & G. A. Callanan (Eds.). Encyclopedia of career development (pp. 332–333). SAGE Publications, Inc. https://doi.org/10.4135/9781412952675.n118
Gopher, D. (2021). Attention control and the training of complex skills. In Handbook of military psychology and cognitive science. Academic Press.
Kokun, O. M., Klochkov, V. V., Moroz, V. M., Pishko, I. O., & Lozinska, N. S. (2022). Ensuring the psychological stability of military personnel in combat conditions. Phoenix [in Ukrainian].
Korop, S., & Medvedev, V. (2024). Psychophysiological features of the operational and instrumental activities of the operator of an unmanned aircraft complex of multirotor type (class I). Air Power of Ukraine, 2(7), 73–79 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.33099/2786-7714-2024-2-7-73-79
Pasichnyk, V. I., Shirobokov, Yu. M., & Savchuk, O. A. (2023). Psychological features of the activities of operators of unmanned aircraft complexes of tactical classes and their consideration in the practice of professional training of these military specialists. Honor and Law, (4), 113–120 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.33405/2078-7480.2023.4.87.293671
Rothmann, S., & Coetzer, E. P. (2003). The Big Five personality dimensions and job performance. Journal of Industrial Psychology, 29(1), 68–74. https://doi.org/10.4102/sajip.v29i1.88
Stasiuk, V. V. (2024). Innovative approaches to training unmanned aviation specialists in conditions of armed aggression. Science and Defense, (1), 44–50 [in Ukrainian].
Udartseva, T. Ye. (2016). The feasibility of conducting professional selection of unmanned aerial vehicle control operators. Weapons Systems and Military Equipment, (1), 186–189 [in Ukrainian].
Williams, K. (2006). Human factors implications of unmanned aircraft accidents: Data-procedural analysis. Federal Aviation Administration, Civil Aerospace Medical Institute. https://doi.org/10.1016/S1479-3601(05)07008-6
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Олена Миколайчук, Ігор Пампуха, Віталій Лоза

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.










