ВИЯВЛЕННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ СХИЛЬНОСТІ ДО НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КАНДИДАТІВ ДО ВСТУПУ В АД'ЮНКТУРУ В ХОДІ ЇХ ВІДБОРУ

Анотація

Вступ. Ефективність функціонування ВВНЗ (ВНП ЗВО, НУ) у системі Міністерства оборони України здебіль-шого залежить від якості підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів, яка здійснюється переважно в ад'юнк-турах військових вишів і НУ. Ключовим чинником у цьому контексті є відбір кандидатів на навчання в ад'юнктурах. Проте аналіз практики функціонування ад'юнктур виявляє усталену негативну тенденцію – невідповідність кілько-сті успішних випускників до планів набору. Значний відсоток відрахувань здобувачів у процесі навчання вказує на недосконалість традиційної адміністративно-кваліфікаційної моделі відбору, яка не враховує потенціал індивіду-альної схильності офіцера до специфічної науково-дослідної діяльності. У проведеному авторами дослідженні роз-роблено й науково обґрунтовано комплексну теоретико-технологічну модель виявлення та оцінювання схильності офіцерів до наукової діяльності під час їх відбору до ад'юнктури.
Методи. Для виконання поставленого завдання використано комплекс наукових методів: системний аналіз та узагальнення нормативно-правової бази й зарубіжного досвіду для ідентифікації розривів у вітчизняній системі від-бору; індукцію та дедукцію для формування концептуального апарату, а також метод математичного моделювання для обчислення інтегрального показника з визначенням вагових коефіцієнтів його складових.
Результати. Доведено, що схильність до наукової діяльності є складною інтегральною характеристикою осо-бистості офіцера. Уперше у військовій педагогіці було запропоновано адаптовану до специфіки військової освіти три-вимірну критеріальну матрицю оцінювання кандидата, яка включає мотиваційний, когнітивний і діяльнісний критерії. Розроблено практичний інструментарій (бланк оцінювання, структуровану анкету, формат мінідослідницького зав-дання), що дає змогу кількісно визначити значення якісних показників кандидата. Запропоновано математичну фор-мулу розрахунку інтегрального показника прояву схильності з використанням вагових коефіцієнтів, що забезпечує чітке ранжування кандидатів на низький, середній і високий рівні потенціалу.
Висновки. Упровадження запропонованого психометричного підходу в педагогічну практику мінімізує суб'єкти-візм у відборі офіцерів і допуску їх до вступних випробувань, суттєво знизить економічні та репутаційні втрати від відрахування немотивованих ад'юнктів.