ВТОРИННА ТРАВМАТИЗАЦІЯ ДРУЖИН КОМБАТАНТІВ ЯК ІНТЕГРАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК ПСИХОТРАВМУВАЛЬНОГО ВПЛИВУ ВІЙНИ

Анотація

Вступ. Сьогодні російсько-українська війна, яка триває понад чотири роки, продовжує бути одним із найскладніших випробувань для українських родин. Оскільки військовослужбовці-комбатанти виконують завдання за призначенням у різних, здебільшого небезпечних для життя умовах, то отримати релевантні дані про їхній реальний психологічний стан дуже непросто. Потрібно враховувати, що високий рівень небезпеки та вплив бойового стресу природно приглушують саморефлексію, сприяють униканню як психологічному захисту в дистресових умовах. Психологічний стан дружин комбатантів опосередковано свідчить про рівень психотравмувального впливу війни, як на них особисто, так і на їхніх партнерів. Вивчення психосоціального профілю сімей комбатантів дасть змогу проаналізувати психологічний стан опитаних та їхніх партнерів, стосунки в сім'ях, соціально-психологічну проблематику, щоб згодом розробити інтервенції для поліпшення благополуччя родин військовослужбовців. Метою статті є дослідження психологічного стану дружин комбатантів і психосоціального профілю їхніх сімей із метою визначення ключових індикаторів задля поліпшення їхнього подальшого психосоціального супроводу.
Методи. Дослідження проведено за допомогою анкети вивчення психосоціального профілю сімей військовослужбовців шляхом опитування 36 дружин військовослужбовців-комбатантів, які беруть або тривалий час брали безпосередню участь у бойових діях. З метою обґрунтування теоретичної частини дослідження використано методи аналізу, узагальнення, синтезу та інтерпретації наукових джерел. Для обробки отриманих даних застосовано методи математичної статистики: середнього значення, стандартного відхилення, кореляційного аналізу.
Результати. Проаналізовано особливості психологічного стану дружин військовослужбовців-комбатантів, що пов'язаний із хронічним дистресом. Виявлено сукупність проблем, з якими, на думку їхніх дружин, стикаються учасники бойових дій. Попереду психологічні проблеми (психологічна втома й виснаження, ознаки ПТСР), що асоційовані зі знач-ним рівнем коморбідних проблем: негативним настроєм, підвищеною агресією, проблемами зі сном, залежностями, замкненістю. Емпірично визначено й описано основні проблеми сімей комбатантів: недостатній доступ до психологічної допомоги й висока потреба в подоланні наслідків впливу бойового стресу, психоемоційна втома, значна зміна стосунків у парі, дефіцит психосоціальної підтримки та послуг, потреба в парній терапії і відновленні стосунків. Окреслено можливості комплексного підходу до надання психосоціальної підтримки сім'ям військовослужбовців із метою подальшої розробки програм психосоціальної підтримки.
Висновки. Тривалість та інтенсивність бойових дій сприяє психологічній травматизації як комбатантів, так і їхніх сімей. Дружини воїнів несуть тривалий тягар невизначеності, тривожного очікування, збереження близькості у стосунках і відповідальності за родину на тлі постійних загроз від широкомасштабного вторгнення, а декотрі й довше – із 2014 року. Це стає причиною зміни психологічних станів партнерів, якості стосунків, зростання кількості конфліктів і розлучень, розвитку залежностей, соціальної ізоляції та набагато збільшує потребу у психологічній допомозі, про що свідчать результати емпіричного дослідження. Аналіз іноземного й вітчизняного досвіду свідчить про значні ризики вторинного травмування у сім'ях комбатантів і необхідність розробки й упровадження комплексних програм психосоціальної підтримки таких сімей.