Концептуальна модель психолого-педагогічного підходу до якісного засвоєння матеріалів короткотривалих курсів підвищення кваліфікації в межах фахової підтримки психологів ЗС України

Катерина Кравченко; Катерина Немінська

doi:10.17721/1728-2217.2026.67.13-25

Автор(и)

Катерина Кравченко Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна Автор
Катерина Немінська Військова частина А1978, Запоріжжя, Україна Автор

DOI:

https://doi.org/10.17721/1728-2217.2026.67.13-25

Ключові слова:

фахова підтримка психологів, короткотривалі курси підвищення кваліфікації, психологопедагогічний підхід, когнітивне вирівнювання, змішане навчання, мікромодульне навчання, практико-орієнтований підхід, військова професійна освіта

Анотація

Вступ . Актуальність дослідження полягає в необхідності вдосконалення системи підвищення кваліфікації психологів ЗС України, збільшення ефективності професійного навчання та впровадження нових психологопедагогічних підходів у програмах курсів в умовах обмеженого часу навчання, високої інтенсивності освітнього процесу та неоднорідного рівня підготовки слухачів курсів. Отже, метою статті є обґрунтування концептуальної моделі психолого-педагогічного підходу щодо якісного засвоєння матеріалів короткотривалих курсів підвищення кваліфікації в межах фахової підтримки психологів ЗС України.
Методи . Для досягнення зазначеної мети було застосовано теоретичні методи наукових досліджень, а саме: аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації, порівняльного аналізу. Використання цих методів дало змогу вивчити напрацювання в зазначеній галузі, провести огляд та аналіз отриманих іншими вченими даних для їх подальшої систематизації.
Результати . Проаналізовано сучасні психолого-педагогічні підходи до організації короткотривалого
професійного навчання, а саме: теорію когнітивного навантаження, андрагогічний підхід, blended learnind та flipped learning. З урахуванням основних чинників, що ускладнюють ефективність засвоєння навчального матеріалу слухачами короткотривалих курсів підвищення кваліфікації, і з метою оптимізації процесу професійного навчання розроблено концептуальну модель психолого-педагогічного підходу. Ця модель включає такі рівні: методологічний, факторний, цільовий, змістовно-функціональний і результативно-корекційний. Також детально розглянуто механізми
реалізації психолого-педагогічного підходу в межах зазначеної моделі: когнітивне вирівнювання, мікромодульну організацію навчального матеріалу, змішане навчання, "перевернуте" навчання, практико-орієнтоване навчання, професійний супровід, рефлексію, формувальне й підсумкове оцінювання. Проведено порівняльний аналіз запропонованої моделі з освітніми стандартами НАТО та визначено спільні підходи щодо організації професійного навчання.
Висновки . Запропонована концептуальна модель психолого-педагогічного підходу у поєднанні зі змішаним форматом навчання, мікромодульною організацією навчального контенту, з акцентом на когнітивному вирівнюванні теоретичної бази знань і практико-орієнтованому підході відповідає основним викликам підвищення професійної кваліфікації психологів ЗС України в умовах повномасштабного російського вторгнення та світовим тенденціям розвитку військової професійної освіти. Її впровадження сприятиме більш ефективному формуванню професійних компетентностей психологів ЗС України.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Arnold, R., & Wade, J. (2015). A Definition of Systems Thinking: A Systems Approach. Procedia Computer Science, 44, 669–678. https://doi.org/10.1016/j.procs.2015.03.050.

Bergmann, J., & Sams, A. (2012). Flip Your Classroom: Reach Every Student in Every Class Every Day. International Society for Technology in Education. https://blog.dilab.uni-passau.de/wp-content/uploads/2021/06/Bergmann-Sams-2012-Flip-your-classroom-Reach-every-student-in-everyclass-ecery-day.pdf.

Bishop, J., & Verleger, M. (2013). The Flipped Classroom: A Survey of the Research. ASEE National Conference Proceedings. Atlanta. https://peer.asee.org/the-flipped-classroom-a-survey-of-the-research.

Black, P., & Wiliam, D. (2018). Classroom assessment and pedagogy. Assessment in Education: Principles, Policy & Practice, 25(6), 551–575. https://doi.org/10.1080/0969594X.2018.1441807

Darling, M., & Parry, C. (2001). After-Action Reviews: Linking Reflection and Planning in a Learning Practice. Reflections, 3(2). 64–72.

Dubaseniuk, O. (2008). Conceptual models of pedagogical education: scientific research and achievements. Professional and pedagogical education: modern conceptual models and development trends, 8–29 [in Ukrainian]. https://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/5003.

European Commission. (2018). Council Recommendation on Key Competences for Lifelong Learning. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32018H0604(01)

Garrison, D. R., & Vaughan, N. D. (2008). Blended learning in higher education: Framework, principles, and guidelines. Jossey-Bass.

Hattie, J., & Zierer, K. (2024). 10 mindframes for visible learning: Teaching for success. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003430124.

Knowles, M., Holton, E., & Swanson, R. (2015). The Adult Learner. The Definitive Classic in Adult Education and Human Resource Development (8th ed.). Oxon: Routlege. https://doi.org/10.4324/9780429299612.

Kolb, D., & Kolb, A. (2018). Eight Important Things to Know about The Experiential Learning Cycle. Australian Educational Leader, 40(3), 8–14. https://learningfromexperience.com/downloads/research-library/eightimportant-things-to-know-about-the-experiential-learning-cycle.pdf

Kremen, V. G. (2021). Encyclopedia of Education. National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Yurinkom Inter [in Ukrainian].

Luk'yanova, L., Sigaeva, L., Anishchenko, O., Zinchenko, S., Banit, O., & Vasylenko, O. (2012). Adult Education: Theoretical and Methodological Principles [in Ukrainian]. https://ipood.com.ua/e-library/teoretikometodologichni-i-metodichni-zasadi-osviti-doroslih/osvita-doroslih-teoretichni-imetodologichni-zasadi/.

Maksymenko, S. (2017). Genetic Psychology of Human Learning. Publishing House "Slovo" [in Ukrainian]. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/709727.

Merriam, S., & Bierema, L. (2014). Adult Learning. Linking Theory and Practice. CA: Jossey-Bass. Creative Education, 7, 12, 320. https://doi.org/10.1002/nha3.20125.

NATO Standardization Office. (2010). STANAG 6001: Language Proficiency Levels. Brussels: NATO. https://nuou.org.ua/assets/documents/dodb_stanag_6001.pdf

Novachenko, T. (2017). Synergetic Concept of Self-Organization of Social Development Subjects: Archetypal Discourse. Public Governance, 3 (8), 212–222 [in Ukrainian]. https://journals.maup.com.ua/index.php/publicmanagement/article/view/628.

Nychkalo, N. (2009). Andragogy in the System of Pedagogical Sciences. Adult Education: Theory, Experience, Perspectives, (1), 7–20 [in Ukrainian]. http://nbuv.gov.ua/UJRN/OD_2009_1_4.

OECD. (2019). OECD Learning Compass 2030. https://www.oecd.org/education/2030-project/

Paas, F., Van Gog, T., & Sweller, J. (2010). Cognitive Load Theory: New Conceptualizations, Specifications, and Integrated Research Perspectives. Educational Psychology Review, 22, 115–121. https://doi.org/10.1007/s10648-010-9133-8

Rashkevych, Y. (2014). The Bologna Process and the New Paradigm of Higher Education. Lviv Polytechnic Publishing House [in Ukrainian]. https://onu.edu.ua/pub/bank/userfiles/files/nauk%20method%20rada/BolonskyiProcessNewParadigm(%D0%AE_%D0%A0%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87).pdf.

Richmond, H. et al. (2017). A systematic review and meta-analysis of online versus alternative methods for training licensed health care professionals to deliver clinical interventions. BMC Medical Education. https://link.springer.com/article/10.1186/s12909-017-1047-4.

Riznyk, N. (2021). The use of multimedia technologies during distance learning in a higher education institution. Economic Bulletin of the University, 16, 3, 12–17 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.31470/2306-546X-2021-50-12-17.

Serdyuk, L. (2018). Psychological foundations of motivation for professional development of a person. Current problems of psychology. Psychology of giftedness. Collection of scientific works of the Institute of Psychology G. S. Kostyuk NAPS of Ukraine, 201–209 [in Ukrainian]. http://appsychology.org.ua/data/jrn/v6/i12/22.pdf.

Sweller, J. (1988). Cognitive Load During Problem Solving: Effects on Learning. Cognitive Science, 12(2). 257–285. https://doi.org/10.1207/s15516709cog1202_4.

Sweller, J. (2023). Cognitive Load Theory and Educational Technology. Educational Technology Research and Development, 71(1), 1–16. https://doi.org/10.1007/s11423-022-10167-2

Sweller, J., Ayres, P., & Kalyuga, S. (2011). Cognitive Load Theory. Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4419-8126-4

Sweller, J., van Merriënboer, J., & Paas, F. (2019). Cognitive Architecture and Instructional Design: 20 Years Later. Educational Psychology Review, 31(2), 261–292. https://doi.org/10.1007/s10648-019-09465-5

Vitvytska, S. (2019). Modeling of professional training of specialists in the conditions of European integration processes. Ed. O. O. Evenok [in Ukrainian]. DOI: 978-617-7752-18-8.

Watkins, C. (2020). The heart and soul of supervision revisited. American Journal of Psychotherapy, 73(4), 141–145. https://doi.org/10.1176/appi.psychotherapy.20200018