СЛУЖБОВІ РОЗСЛІДУВАННЯ ПРАВОПОРУШЕНЬ ПРОТИ ВСТАНОВЛЕНОГО ПОРЯДКУ НЕСЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ

Анотація

В с т у п . В умовах воєнного стану в Україні особливої актуальності набуває проблема ефективності службових розслідувань правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби у Збройних силах України. Практика їх проведення засвідчує наявність низки недоліків, таких як надмірна орієнтація на каральну функцію, недостатнє врахування системних чинників правопорушень, обмежена превентивна роль, а також ризики негативного впливу на морально-психологічний стан військовослужбовців. Метою дослідження є аналіз проблемних аспектів здійснення службових розслідувань у ЗС України під час дії воєнного стану та визначення напрямів підвищення їх превентивної ефективності для зміцнення обороноздатності.

М е т о д и . При проведенні дослідження використано системний і структурно-функціональний аналіз, методи узагальнення правозастосовної практики та порівняльно-правовий підхід. Інформаційну базу дослідження становлять норми чинного законодавства України включно із законами й підзаконними нормативними актами, військовими статутами, а також сучасні наукові праці українських учених-правознавців.

Р е з у л ь т а т и . Установлено, що чинна система службових розслідувань у ЗС України здебільшого зосереджена на встановленні винних осіб і застосуванні дисциплінарних стягнень та/або покарання, що не забезпечує належного попередження повторних правопорушень. Обґрунтовано: доцільність удосконалення діяльності спеціальних груп із підготовлених військовослужбовців і фахівців із психологічного забезпечення; проведення цільової підготовки осіб, залучених до розслідувань, оптимізацію термінів їх проведення для повного з'ясування обставин; посилення роз'яснювальної роботи серед командирів і особового складу щодо підстав і порядку службових розслідувань.

В и с н о в к и . Аналіз теоретичних і практичних аспектів службових розслідувань у ЗС України показує, що чинна система має низький превентивний потенціал і не зосереджена на усуненні системних причин порушень військової дисципліни. Переважання каральних заходів без урахування психологічних, організаційних і соціальних чинників не гарантує сталого зниження правопорушень і може погіршувати морально-психологічний стан військовослужбовців. Виявлені проблеми засвідчують необхідність: подальших наукових досліджень; розроблення науково обґрунтованих методик виявлення системних причин правопорушень; інтеграції психологічних і соціологічних підходів у процедури службових розслідувань; аналізу ефективності адаптації міжнародних практик до національних умов. Такі дослідження сприятимуть створенню сучасної, комплексної та дієвої моделі службових розслідувань, що відповідатиме вимогам законодавства, потребам військового управління і викликам сучасної збройної боротьби.