ГЕОІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ В ГУМАНІТАРНОМУ РОЗМІНУВАННІ ТЕРИТОРІЙ: ІСТОРІЯ, РОЗВИТОК, СУЧАСНІСТЬ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2217.2025.63.85-92Ключові слова:
геодані, ГІС, методи розмінування, мінне забруднення, простір, сталий розвитокАнотація
В с т у п . Історія людства – це історія воєн, протягом якої інструменти та процедури ведення бойових дій постійно вдосконалювалися. У масштабі історії людства історія сучасних мін нетривала й заледве охоплює два століття. Такого відносно невеликого періоду часу вистачило, щоб набути статусу глобальної проблеми людства й обумовити тривалий комплекс негативних соціальних, екологічних та економічних наслідків. Попри розвиток науково-технічного прогресу, досі не існує жодного методу, який би повною мірою задовольняв світові стандарти протимінної діяльності. Розвиток супутніх інформаційних технологій у більшості випадків, зокрема геоінформаційних систем (ГІС), відбувається взагалі осторонь і є допоміжним, хоча, безумовно, багатообіцяючим.
М е т о д и . Використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Семантичний підхід дав змогу з'ясувати поняття та предметну область ГІС, історичний – етапи розвитку ГІС та їх періодизацію. Метод визначення виокремив предметну область застосування ГІС у гуманітарному розмінуванні, аналіз та еволюційний підхід різних етапів гуманітарного розмінування виявив їх вплив на розвиток супутніх технологій та їхню інтеграцію в ГІС. Геоінформаційні технології просторового аналізу та моделювання використано для розв'язання прикладних задач гуманітарного розмінування територій на різних етапах, індукцію та аналіз – для формування висновку про сучасний стан, тенденції та перспективи застосування ГІС у гуманітарному розмінуванні територій.
Р е з у л ь т а т и . Розглянуто приклади застосування ГІС-рішень і методів просторового аналізу для роботи на різних етапах гуманітарного розмінування територій. Розкрито інновації ГІС та їхній вплив на гуманітарне розмінування. Наведено сучасний стан застосування ГІС у гуманітарному розмінуванні та перспективи їх подальшого розвитку.
В и с н о в к и . ГІС стали ефективним і надійним інструментом повноти інформаційного забезпечення актуальними просторовими даними на всіх етапах гуманітарного розмінування територій. Поява ГІС орієнтувалася передусім на допомогу в нетехнічному обстеженні. Сучасний етап розвитку характеризується насамперед активним пошуком просторових методів аналізу геоданих, одержаних із БПЛА та ДЗЗ для технічного обстеження. Розвиток інфраструктури просторових даних, методів штучного інтелекту (ШІ) у поєднанні з аналітичними функціями ГІС є багатообіцяючим.
Завантажити
Посилання
Alegria, A. C., Zimanyi, E., Cornelis, J., & Sahli, H. (2017). Hazard mapping of landmines and ERW using Geo-Spatial techniques. Journal of Remote Sensing & GIS, 06(02). https://doi.org/10.4172/2469-4134.1000197
Amerudin, S. (2023). The Evolution of GIS Software Development and its Changing Roles. https://people.utm.my/shahabuddin/?p=6144
Berry, J. K. (1998). GIS Software's Changing Roles. GeoWorld. https://innovativegis.com/basis/mapanalysis/MA_Intro/MA_Intro.htm
Coppock, J. T., & Rhind, D. W. (1991). The History of GIS. https://www.geos.ed.ac.uk/~gisteac/ilw/generic_resources/books_and_papers/Thx1ARTICLE.pdf
Dawwas, E. (2014). The Evolution of GIS as a Land Use Planning Conflict Resolution Tool: A Chronological Approach. American Journal of Geographic Information System, 3(1), 38–44. https://doi.org/10.5923/J.AJGIS.20140301.04
DeMers, M. N. (1997). Fundamentals of Geographic Information Systems. John Wiley & Sons.
Demining with Drones: Lessons Learned in the Desert Prove Useful Elsewhere. (2025, May 9). Esri. https://esri.com/about/newsroom/blog/dronesgis-transform-humanitarian-demining
Geospatial analysis of the conflict landscape for supporting Non-Technical Survey. (2015). In S. Vanhuysse, V. Lacroix, & E. Wolff (Eds.). Humanitarian Demining 2015. TIRAMISU. https://fp7-tiramisu.eu/sites/fp7-tiramisu.eu/files/publications/IARP-11%20VANHUYSSE%20LACROIX.pdf
Gewin, V. (2004). Mapping opportunities. Nature, 427(6972), 376–377. https://doi.org/10.1038/nj6972-376a
Goodchild, M. F. (1990). GIS and basic research: The national center for geographic information and analysis. Government Information Quarterly, 7(3), 343–355. https://doi.org/10.1016/0740-624x(90)90029-n
Goodchild, M. F., & Haining, R. P. (2003). GIS and spatial data analysis: Converging perspectives. Papers of the Regional Science Association, 83(1), 363–385. https://doi.org/10.1007/s10110-003-0190-y
Hart, T., & Zandbergen, P. (2014). Kernel density estimation and hotspot mapping. Policing an International Journal, 37(2), 305–323. https://doi.org/10.1108/pijpsm-04-2013-0039
Heymans, H., & Claassens, A. (2015). Effectiveness of GIS in Mine Action. Journal of Conventional Weapons Destruction, Vol. 19, Iss. 3, Article 13. https://commons.lib.jmu.edu/cisr-journal/vol19/iss3/13
Hodzinska, I., Hutsul, T., & Kazimir, I. (2023). Identifying the impact of generalization on maps of erosion dissection at different scales. Reports on Geodesy and Geoinformatics, 115(1), 1–8. https://doi.org/10.2478/rgg-2023-0001
Hutsul, T., Tkach, V., & Khobzei, M. (2024). Classification and features of methods of humanitarian demining of territories at the present stage. Chernivtsi. National University named after Yu. Fedkovych [in Ukrainian].
Hutsul, T., Khobzei, M., Tkach, V., Krulikovskyi, O., Moisiuk, O., Ivashko, V., & Samila, A. (2024). Review of approaches to the use of unmanned aerial vehicles, remote sensing and geographic information systems in humanitarian demining: Ukrainian case. Heliyon, 10(7), e29142. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e29142
Karpinsky, Yu. O., & Lazorenko-Hevel, N. Yu. (2018) Methods of collecting geospatial data for topographic mapping. Modern achievements of geodetic science and production, I(35), 204–211 [in Ukrainian]. http://gki.com.ua/ua/metodi-zbirannja-geoprostorovih-danih-dlja-topografichnogo-kartografuvannja
Killeen, J., Jaupi, L., & Barrett, B. (2022). Impact assessment of humanitarian demining using object-based peri-urban land cover classification and morphological building detection from VHR Worldview imagery. Remote Sensing Applications Society and Environment, 27, 100766. https://doi.org/10.1016/j.rsase.2022.100766
Krtalić, A. (2012). Thematic maps for Humanitarian demining. Kartografija I Geoinformacije, 11(17), 26–41. https://core.ac.uk/reader/296291630
Lacroix, P., Escobar, R., Cottray, O., & DeRoulet, P. (2013). NAMA: A GIS-based network-analysis approach for mine action. The Journal of ERW and Mine Action. https://commons.lib.jmu.edu/cisr-journal/vol17/iss3/9/
Lacroix, V. (2017). PARADIS: Information Management for Mine Action. In InTech eBooks. https://doi.org/10.5772/65781
Mladineo, M., Mladineo, N., & Jajac, N. (2014). Project management in mine actions using Multi-Criteria-Analysis-based decision support system. Croatian Operational Research Review, 5(2), 415–425. https://doi.org/10.17535/crorr.2014.0023
Nolan, T. J. (2009). Geographic Information Science as a method of integrating history and archaeology for battlefield interpretation. Journal of Conflict Archaeology, 5(1), 81–104. https://doi.org/10.1163/157407709x12634580640290
Rittenhouse, P., & Aldrich, L. (2017). Using mobile geographic information systems to improve operational efficiency, data reliability, and access in mine action. JMU Scholarly Commons, 21(2), 5. https://commons.lib.jmu.edu/cisrjournal/vol21/iss2/5/
Saliba, A., Tout, K., Zaki, C., & Claramunt, C. (2024). Bridging Human Expertise with Machine Learning and GIS for Mine Type Prediction and Classification. ISPRS International Journal of Geo-Information, 13(7), 259. https://doi.org/10.3390/ijgi13070259
Schmitz, P., Heymans, J., Claassens, A., Carow, S., & Knight, C. (2018). Humanitarian demining and the Cloud: Demining in Afghanistan and the Western Sahara. In Lecture notes in geoinformation and cartography (pp. 143–166). https://doi.org/10.1007/978-3-319-72434-8_7
Schultz, C., Alegría, A. C., Cornelis, J., & Sahli, H. (2016). Comparison of spatial and aspatial logistic regression models for landmine risk mapping. Applied Geography, 66, 52–63. https://doi.org/10.1016/j.apgeog.2015.11.005
Sherwin, M. (2022). Landmine Monitor 2022. In LandMine & Cluster Munition Monitor (No.978-2-9701476-2–6). Monitoring and Research Committee. https://themonitor.org/media/3352351/2022_Landmine_Monitor_web.pdf
Tomlinson, R. F. (1962). Computer Mapping: An introduction to the use of electronic computers in the storage, compilation and assessment of natural and economic data for the evaluation of marginal lands. National Land Capability Inventory Seminar held under the direction of the Agricultural Rehabilitation and Development Administration of the Canada Department of Agriculture. https://gisandscience.wordpress.com/wp-content/uploads/2012/08/4-computermapping.pdf
Tomlinson, R. F. (1968). A Geographic Information System for Regional Planning. In Land Evaluation Stewart, G.A. (Ed.), 200-10. Macmillan.
Valjarević, A., Srećković-Batoćanin, D., Živković, D., & Perić, M. (2015). GIS analysis of dissipation time of landscape in the Devil's city (Serbia). DOAJ (DOAJ: Directory of Open Access Journals). https://doi.org/10.3390/ams20020148
Waters, N. (2017). GIS: History. International Encyclopedia of Geography, 1–12. https://doi.org/10.1002/9781118786352.wbieg0841
Yvinec, Yann, Lacroix, Vinciane, & Baudoin, Yvan. (2016). TIRAMISU Final Technology Demonstration at SEDEE-DOVO. The Journal of Conventional Weapons Destruction, 20(1), 14. https://commons.lib.jmu.edu/cisr-journal/vol20/iss1/14
Zhou, C. (2025). Exploring future GIS visions in the era of the scientific and Technological Revolution. Information Geography, 1(1), 100007. https://doi.org/10.1016/j.infgeo.2025.100007
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Тарас Гуцул
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
