ЕМОЦІЙНЕ ВИГОРАННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ЯК ВИКЛИК ДО ПРОБЛЕМ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ'Я В УМОВАХ ВІЙНИ

Анотація

Розглянуто проблеми емоційного вигорання та надмірного професійного стресу військовослужбовців ЗСУ в особливих умовах діяльності. Досліджено різноманітні концепції емоційного вигорання. Відображено роль і місце надмірного професійного стресу (дистресу) як предиктора розвитку емоційного вигорання та інших стійких негативних проявів. Проаналізовано результати психологічного вивчення військових правоохоронців, які виконують обов'язки в районі проведення операції Об'єднаних сил щодо наявності ознак емоційного вигорання. Визначено загальні особливості перебігу фаз та симптомів емоційного вигорання у військовослужбовців постійного складу району проведення операції Об'єднаних сил (за методикою (В. Бойко) діагностики рівня професійного вигорання). Зазначено, що ступінь вираженості і феноменологія проявів професійного стресу має індивідуальну природу, залежить як від особливостей емоційно-вольової та особистісної сфери, індивідуального досвіду, стресостійкості та особистих копінг-механізмів, так і від умов діяльності. Проаналізовано чинники розвитку емоційного вигорання у військових правоохоронців під час служби в особливих умовах на сучасному етапі. Фактори професійної діяльності, пов'язані з надмірним стресом, сприяють розвитку емоційного вигорання та є одним із чинників плинності кадрового фахового потенціалу із ЗСУ. Шляхом запобігання розвитку процесу емоційного вигорання на ранніх етапах може бути комплексна профілактика, що поєднуватиме як оптимізацію зовнішніх умов діяльності, так і контроль режиму, саморегулювання психічної та фізичної активності, позитивну взаємодію в колективі. Також як перспективи подальших досліджень поставлено питання відновлення психічного і фізичного здоров'я особистості військовослужбовця після тривалої дії психотравмуючих чинників та вигорання. На разі одним із виходів у глибоких стадіях цього процесу є зміна професії, однак це може суперечити життєвим сенсам особистості та в результаті викликати глибоку особистісну кризу. При звільненні військовослужбовців доцільно уважніше розглядати причини звільнення, використовувати інші можливості щодо збереження фахівця у професійній діяльності шляхом обрання тієї стратегії побудови кар'єри та перерозподілу функцій, що їм підходять.