Геопросторові дані в гуманітарному розмінуванні територій: значення, класифікація та можливість застосування на різних етапах

Тарас Гуцул

doi:10.17721/1728-2217.2026.65.61-71

Автор(и)

Тарас Гуцул Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, Україна Автор

DOI:

https://doi.org/10.17721/1728-2217.2026.65.61-71

Ключові слова:

геопросторові дані, ГІС, гуманітарне розмінування, етапи розмінування, метадані, мінне забруднення

Анотація

Вступ. Інформація життєво важлива для ефективного управління програмами протимінної діяльності (ПМД). Збирання даних – тривалий і відповідальний етап. Усталена практика підготовки інформації сучасними фахівцями засвідчує приблизне співвідношення витрат: 80 % часу на збирання та узгодження і лише 20% – на аналіз даних. Повнота та точність даних підвищить успішність ПМД, оскільки її планування і проведення опиратиметься на факти. Існує обмежена кількість літератури щодо збирання даних для польових операцій із ПМД, зокрема, деякі рекомендації наведено в Міжнародних стандартах IMAS 05.10. Тенденція останніх років – частіше використання нових інтегрованих підходів до управління інформацією і збиранням даних, а також складніші системи виявлення та дистанційного зондування (ДЗЗ). Зазвичай геопросторові дані, геоінформаційні системи (ГІС) і навіть геопортали інфраструктури геопросторових даних (ІГД) пов'язують із можливістю отримання та перегляду електронних карт. Ключове призначення і сенс ефективного використання геопросторових даних і ГІС полягає в можливості моделювання території з урахуванням взаємодії об'єктів і явищ у просторово-часовому вимірі. Отже, сектор ПМД вимагає більш технологічних рішень для уникнення ризиків при розмінуванні земель у складних умовах місцевості.
Методи. Підготовка аналітичних даних – перший етап процесу дослідження ПМД, який є основою детального аналізу вибухонебезпечних предметів (ВНП) відповідно до наявних записів про мінно-вибухові перешкоди та іншої інформації, певним чином пов'язаної з їх розміщенням. Аналітична робота охоплює низку послідовних процедур вивчення даних і випадків, аналізу, порівняння, систематизації та їх поступової інтеграції в цілісність реконструкції мінного забруднення території. Дослідження базується на аналізі нормативних документів, систематизації джерел і порівнянні їх застосування на етапах ПМД.
Результати. Наведено класифікацію джерел геопросторових даних. Розкрито особливості їх використання на різних етапах гуманітарного розмінування територій. З'ясовано переваги й недоліки кожного типу даних. Проаналізовано нормативне забезпечення та рекомендації при збиранні геопросторових даних у гуманітарному розмінуванні територій.
Висновки. Геопросторові дані є основоположними для гуманітарного розмінування і забезпечують основу ГІС-аналізу та моделювання – від початкового обстеження та оцінювання ризиків до оперативного планування, очищення та аналізу впливу після заходів. Такі дані дають змогу організаціям точно картографувати, визначати пріоритети й ефективно керувати небезпечною роботою з розмінування.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Barković, Đ., Zrinjski, M., & Žerjav, S. (2010). Geodetic works in demining procedure. In 10-th International Multidisciplinary Scientific GeoConference SGEM (Vol. 10). Curran Associates, Inc. https://www.proceedings.com/content/019/019960webtoc.pdf

Baudoin, Y., Acheroy, M., & Colon, E. (2003). Humanitarian demining: Sensor systems, mechanical and robotic systems. In Int. Conf. Climbing and Walking Robots (CLAWAR). https://mecatron.rma.ac.be/pub/2003/CLAWAR03_Baudoin.pdf

Cabinet of Ministers of Ukraine. (2021). On the Establishment of the National Mine Action Authority. Resolution dated 10.11.2021 No. 1207 [in Ukrainian]. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-2021-п#Text

Dovgy, S., Lyalko, V., Babiychuk, S., Kuchma, T., Tomchenko, O., & Yurkiv, L. (2019). Fundamentals of Remote Sensing of the Earth: History and Practical Application. Institute of Gifted Children of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian].

Gisslen, L., & Torne, A. (2015). A Semantic Approach to Information Management and Decision Support: An Application to Humanitarian Demining Operations. In 2015 European Intelligence and Security Informatics Conference (EISIC). IEEE. https://doi.org/10.1109/eisic.2015.34

Hutsul, T., Khobzei, M., & Tkach, V. (2025). Optical methods for soil parameter analysis: a step forward in humanitarian demining. In C. Zenkova, & O. Angelsky (Ed.). Correlation Optics (COR 2025) (p. 32). SPIE. https://doi.org/10.1117/12.3091678

Hutsul, T., Khobzei, M., Tkach, V., Krulikovskyi, O., Moisiuk, O., Ivashko, V., & Samila, A. (2024). Review of approaches to the use of unmanned aerial vehicles, remote sensing and geographic information systems in humanitarian demining: Ukrainian case. Heliyon, 10(7), e29142. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e29142

Karpinsky, Yu. O., & Lazorenko-Hevel, N. Yu. (2018) Methods of Geospatial Data Collection for Topographic Mapping. Modern Advances in Geodetic Science and Production, I(35), 204–211 [in Ukrainian]. http://gki.com.ua/ua/metodi-zbirannja-geoprostorovih-danih-dlja-topografichnogo-kartografuvannja

Karpinsky, Yu., Lyashchenko, A., & Lazorenko-Hevel, N. (2021). Standardization of geographic information. KNUBA [in Ukrainian]. https://library.knuba.edu.ua/books/15_1_21_3.pdf

Karpinsky, Yu., Lyashchenko, A., Lazorenko, N., & Kin, D. (2023). Fundamentals of creating interoperable geospatial data. KNUBA [in Ukrainian]. https://land.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/maket_r1-5_25_05_2023.pdf

Kim, C. (2009). Spatial data mining, geovisualization. In Elsevier eBooks (pp. 332–336). https://doi.org/10.1016/b978-008044910-4.00526-5

Kostelnick, J. C., Dobson, J. E., Egbert, S. L., & Dunbar, M. D. (2008). Cartographic symbols for humanitarian demining. The Cartographic Journal, 45(1), 18–31. https://doi.org/10.1179/000870408x276585

Krtalić, A. (2012, June 30). Tematske karte u humanitarnom razminiranju. https://hrcak.srce.hr/85962

Kruijff, M., Eriksson, D., Bouvet, T., Griffiths, A., Craig, M., Sahli, H., González-Rosón, F. V., Willekens, P., & Ginati, A. (2012). Space assets for demining assistance. Acta Astronautica, 83, 239–259. https://doi.org/10.1016/j.actaastro.2012.08.016

Lacroix, V. (2017). PARADIS: Information Management for Mine Action. In Tech eBooks. https://doi.org/10.5772/65781

Lanclos, R., & Cottray, O. (2022, April 12). Ukraine: The HALO Trust Maps Landmines and Explosive Remnants of War. ESRI Blog. https://www.esri.com/about/newsroom/blog/halo-trust-maps-ukraine-explosive-remnants

Martyn, А, & Kolosa, L. (2024). Assessing the impact of wartime conditions on the land surveying industry in Ukraine: Adaptation, challenges, and recovery strategies. Baltic Surveying, 53–60. https://doi.org/10.22616/j.balticsurveying.2024.19.007

Mathewson, A. (2022). Open-Source research and mapping of explosive ordnance contamination in Ukraine. JMU Scholarly Commons, 26(1), 3. https://commons.lib.jmu.edu/cisr-journal/vol26/iss1/3

Mladineo, N., & Knezic, S. (2003). Decision support system for demining waterways. JMU Scholarly Commons, 7(3), 18. https://commons.lib.jmu.edu/cisr-journal/vol7/iss3/18

Moroz, S., Onoprienko, V., & Bortnyk, S. (1997). Methodology of geographical science. Testament [in Ukrainian].

Nikulin, A., De Smet, T. S., Baur, J., Frazer, W. D., & Abramowitz, J. C. (2018). Detection and Identification of Remnant PFM-1 ‘Butterfly Mines' with a UAV-Based Thermal-Imaging Protocol. Remote Sensing, 10(11), 1672. https://doi.org/10.3390/rs10111672

Riza, A., & Mathewson, A. (2024). The prioritization of survey through Open-Source research in Ukraine. JMU Scholarly Commons, 28(2), 5. https://commons.lib.jmu.edu/cisr-journal/vol28/iss2/5/

Selmy, S. A., Kuche, D. E., & Yang, Y. (2024). Geospatial Data: acquisition, applications, and challenges. In IntechOpen eBooks. https://doi.org/10.5772/intechopen.1006635

Svenningsen, S. R. (2016). Mapping the Nation for War: Landscape in Danish military cartography 1800–2000. Imago Mundi, 68(2), 196–211. https://doi.org/10.1080/03085694.2016.1171487

Torbet, N., & Thompson, P. (2017). 21-st Century Survey in Eastern Ukraine and the Use of Technology in Insecure Environments. The Journal of Conventional Weapons Destruction, 21(2), Article 6. https://commons.lib.jmu.edu/cisr-journal/vol21/iss2/6/

Tykhenko, O., Martyn, A., Tykhenko, R., & Openko, I. (2025). Cadastral accounting of land polluted as a result of military operations in Ukraine. Engineering for Rural Development, 24. https://doi.org/10.22616/erdev.2025.24.tf057

United Nations Mine Action Service (UNMAS). (2019). Information management in mine action (IMAS 05.10).

Verkhovna Rada of Ukraine. (2018). On Mine Action in Ukraine. Law of Ukraine dated 06.12.2018 No. 2642-VIII [in Ukrainian]. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#Text

Verkhovna Rada of Ukraine. (2020). On the National Geospatial Data Infrastructure. Law of Ukraine dated 13.04.2020 No. 554-IX [in Ukrainian]. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-20#Text

Zatserkovny, V., Tishayev, I., Virshylo, I., & Demidov, V. (2016). Geoinformation Systems in Earth Sciences. M. Gogol National State University [in Ukrainian].